Словник української мови (1927)/зварити

by Борис Грінченко

◀ звар

Словник української мови Борис Грінченко З зварити

зваритися ▶

Київ: Горно, 1927

Звари́ти, рю́, риш, гл. 1) Сварить. Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику. Чуб. III. 107. 2) Сковать вместе (два куска железа). Треба залізо зварити докупи. Черк. у.