Словник української мови (1927)/звалятися
| ◀ зваляти | Словник української мови З звалятися |
звандрувати ▶ |
|
Зваля́тися, ля́юся, єшся, гл. 1) = Звали́тися. 2) Пропасть без пользы валяясь.
| ◀ зваляти | Словник української мови Борис Грінченко З звалятися |
звандрувати ▶ |
|
Словник української мови — З
звалятися
Борис Грінченко
1927
Зваля́тися, ля́юся, єшся, гл. 1) = Звали́тися. 2) Пропасть без пользы валяясь.