Словник української мови (1927)/звалувати

by Борис Грінченко

◀ зваловитий

Словник української мови Борис Грінченко З звалувати

звалювати ▶

Київ: Горно, 1927

Звалува́ти, лу́ю, єш, гл. Удалиться, уйти, улететь (о многих). Е, чого тут, у ціх степах і не було? Птиці тієї, звіру!.. Звалувало десь у чужі краї. Мелитоп. у. Слов. Д. Эварн.