Словник української мови (1927)/зважливий

by Борис Грінченко

◀ зважитися

Словник української мови Борис Грінченко З зважливий

звакувати ▶

Київ: Горно, 1927

*Зва́жли́вий, а, е. Решительный. І хотів би я забрати собі тую шапку, та не зважуся. — Ну, то хтось прийде зважливий, тай забере собі, а тобі буде дуля. Крим.