Словник української мови (1927)/зважати
| ◀ звадниця | Словник української мови З зважати |
зважений ▶ |
|
Зважа́ти, жа́ю, єш, сов. в. зва́жити, жу, жиш, гл. Обращать, обратить внимание. Не зважала вона, що темная ніч, пішла вона в чистеє поле пріч. Чуб. V. 896.