Словник української мови (1927)/збірка
| ◀ збіржаник | Словник української мови З збірка |
збірний ▶ |
|
Збі́рка, ки, ж. 1) Сходка, собрание. Збірка хлопців, дівчат. Уже зібрав збірку; там уже збірка зібралася. Черк. у. 2) Собрание чего-либо. Константиногр. у. 3) Местные овчины, скупаемые на полтавских ярмарках. Вас. 154.