Словник української мови (1927)/збіраниця
| ◀ збіранина | Словник української мови З збіраниця |
збіранка ▶ |
|
Збірани́на, ни, збірани́ця, ці, ж. 1) Собирание, сбирание. 2) Собранное; собранное отовсюду. Тут усякі діти: і мої, і сусідні — збіраниця. Змиев. у.