Словник української мови (1927)/збрудити
| ◀ зброяр | Словник української мови З збрудити |
збруднити ▶ |
|
Збруди́ти, джу́, диш, гл. Загрязнить, запачкать. А він мені рантух-полу кров'ю да збрудив. Федьк. II. 71.
| ◀ зброяр | Словник української мови Борис Грінченко З збрудити |
збруднити ▶ |
|
Словник української мови — З
збрудити
Борис Грінченко
1927
Збруди́ти, джу́, диш, гл. Загрязнить, запачкать. А він мені рантух-полу кров'ю да збрудив. Федьк. II. 71.