Словник української мови (1927)/збочений
| ◀ зборщик | Словник української мови З збочений |
збочення ▶ |
|
*Збо́чений, а, е. 1) Искривленный. 2) Сбившийся на бок, в сторону. Сл. Нік.
| ◀ зборщик | Словник української мови Борис Грінченко З збочений |
збочення ▶ |
|
Словник української мови — З
збочений
Борис Грінченко
1927
*Збо́чений, а, е. 1) Искривленный. 2) Сбившийся на бок, в сторону. Сл. Нік.