Словник української мови (1927)/збожеволілий
| ◀ збожевільніти | Словник української мови З збожеволілий |
збожеволіти ▶ |
|
Збожево́лілий, а, е. Безумный, сумасшедший. Збожеволілими очима прикро дивилися на Грицька. Мир. Пов. I. 122.
| ◀ збожевільніти | Словник української мови Борис Грінченко З збожеволілий |
збожеволіти ▶ |
|
Словник української мови — З
збожеволілий
Борис Грінченко
1927
Збожево́лілий, а, е. Безумный, сумасшедший. Збожеволілими очима прикро дивилися на Грицька. Мир. Пов. I. 122.