Словник української мови (1927)/збовтувати
◀ зблякувати | Словник української мови З збовтувати |
збогарадитися ▶ |
|
*Збо́втувати, тую, єш, сов. в. збо́вта́ти, та́ю, єш, гл. 1) Взбалтывать, взболтать; смешать. Желех. 2) Сделать мутным, замутить. Збовтали так воду, що й купатись не можна. Умань. Ефр.