Словник української мови (1927)/збліднути
| ◀ зблідлий | Словник української мови З збліднути |
зблудити ▶ |
|
Зблі́днути, ну, неш, гл. Побледнеть. Княгиня з переляку зблідла як стіна. Стор. МПр. 81.
| ◀ зблідлий | Словник української мови Борис Грінченко З збліднути |
зблудити ▶ |
|
Словник української мови — З
збліднути
Борис Грінченко
1927
Зблі́днути, ну, неш, гл. Побледнеть. Княгиня з переляку зблідла як стіна. Стор. МПр. 81.