Словник української мови (1927)/зблякнути
◀ зблеклий | Словник української мови З зблякнути |
зблякувати ▶ |
|
Зблякува́ти, ку́ю, єш, сов. в. збля́кнути, ну́, неш, гл. Поблекнуть. Біле личко не зблякує, а ні чорні брови. Гол. I. 314.
◀ зблеклий | Словник української мови Борис Грінченко З зблякнути |
зблякувати ▶ |
|
Словник української мови — З
зблякнути
Борис Грінченко
1927
Зблякува́ти, ку́ю, єш, сов. в. збля́кнути, ну́, неш, гл. Поблекнуть. Біле личко не зблякує, а ні чорні брови. Гол. I. 314.