Словник української мови (1927)/зблукатися
| ◀ зблукати | Словник української мови З зблукатися |
зблеклий ▶ |
|
Зблука́тися, ка́юся, єшся, гл. Заблудиться. Я зблукалась у житі як у лісі. Г. Барв. 353.
| ◀ зблукати | Словник української мови Борис Грінченко З зблукатися |
зблеклий ▶ |
|
Словник української мови — З
зблукатися
Борис Грінченко
1927
Зблука́тися, ка́юся, єшся, гл. Заблудиться. Я зблукалась у житі як у лісі. Г. Барв. 353.