Словник української мови (1927)/зберегти

by Борис Грінченко

◀ збентежуватися

Словник української мови Борис Грінченко З зберегти

зберігати ▶

Київ: Горно, 1927

Зберіга́ти, га́ю, єш, сов. в. зберегти́, режу́, же́ш, гл. Сберегать, сберечь, *сохранять, сохранить. Сл. Нік. А ще і для мене бог на світі радість зберіг. Мог. 85.