Словник української мови (1927)/збавлятися
| ◀ збавляти | Словник української мови З збавлятися |
збагатити ▶ |
|
Збавля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. зба́витися, влюся, вишся, гл. 1) Уменьшаться, уменьшиться, убавляться, убавиться. Нещасливість світа — збавилося літа, прийшла зіма, то й хліба нема. Ном. № 10179. *2) Испортиться. Пересипають вишні сахаром, щоб не збавилися, а довго держалися. Крим.