Словник української мови (1927)/збавити
| ◀ збавитель | Словник української мови З збавити |
збавлений ▶ |
|
Зба́вити, ся. См. Збавля́ти, ся.
| ◀ збавитель | Словник української мови Борис Грінченко З збавити |
збавлений ▶ |
|
Словник української мови — З
збавити
Борис Грінченко
1927
Зба́вити, ся. См. Збавля́ти, ся.