Словник української мови (1927)/заїзд
| ◀ заїжка | Словник української мови З заїзд |
заїздити ▶ |
|
Заїзд, ду, м. 1) Наезд. Було б то тобі меншого брата на заїзди висилати. Мет. 451. 2) Приезд (на базар, на ярмарку). Нема тепер заїзду ніякого. 3) Постоялый двор. Де б тут найти заїзд, щоб переночувати? Грин. II. 124. От приїжджає той царенко в той город і став собі у заїзді. Рудч. Ск. I. 126. *4) Заезд (на бегах). Сл. Нік.