Словник української мови (1927)/заїжджати
◀ заїдня | Словник української мови З заїжджати |
заїжджий ▶ |
|
Заїжджа́ти, жа́ю, єш, гл. = Заїзди́ти. Ото та дівчина росте, а царевич усе заїжджає, як на охоту приїде. Нар. ск.
◀ заїдня | Словник української мови Борис Грінченко З заїжджати |
заїжджий ▶ |
|
Словник української мови — З
заїжджати
Борис Грінченко
1927
Заїжджа́ти, жа́ю, єш, гл. = Заїзди́ти. Ото та дівчина росте, а царевич усе заїжджає, як на охоту приїде. Нар. ск.