Словник української мови (1927)/заїдливий
| ◀ заїдки | Словник української мови З заїдливий |
заїдня ▶ |
|
Заїдливий, а, е. 1) Злой, привязчивый. Часом у руках і ціпок є, може б де-котру заїдливішу (собаку) зачепив би чи по морді, чи по боку. Греб. 408. 2) Ссорливый, сварливый. Безумний сам гнівом себе вбиває, заїдливий від думок своїх сохне. К. Іов. 11.