Словник української мови (1927)/заякоритися
◀ заякати | Словник української мови З заякоритися |
заяловіти ▶ |
|
Зая́коритися, рюся, ришся, гл. Согнуться. Дивись, як якорь заякорився. Борз. у.
◀ заякати | Словник української мови Борис Грінченко З заякоритися |
заяловіти ▶ |
|
Словник української мови — З
заякоритися
Борис Грінченко
1927
Зая́коритися, рюся, ришся, гл. Согнуться. Дивись, як якорь заякорився. Борз. у.