Словник української мови (1927)/заявити
| ◀ заява | Словник української мови З заявити |
заявка ▶ |
|
Заявля́ти, ля́ю, єш, сов. в. заяви́ти, влю́, виш, гл. Заявлять, заявить, об'являть, об'явить. Моя любая дитино, заявляю тобі мою волю. Стор. МПр. 71. Треба, мати, людям заявляти. Чуб. V. 734.