Словник української мови (1927)/заюшити
| ◀ заюшений | Словник української мови З заюшити |
заюшитися ▶ |
|
Заюши́ти, шу́, ши́ш, гл. 1) Политься (о крови). Луснув він його по голові ґерлиманом і зразу заюшилася кров. Новомоск. у. 2) Окровавить. Увійшов старий у хату обшматований, побитий, заюшений. Гринч. II. 171.