Словник української мови (1927)/заюрити

by Борис Грінченко

◀ заюрзатись

Словник української мови Борис Грінченко З заюрити

заюртуватися ▶

Київ: Горно, 1927

Заюри́ти, рю́, риш, гл. 1) Зашалить. Дідона кріпко заюрила, горщок з вареною розбила. Котл. Ен. I. 20. *2) Забурлить. Заюрили думки, бажання, заміри. Дн. Чайка.