Словник української мови (1927)/защіпляти
| ◀ защіпка | Словник української мови З защіпляти |
защіпнути ▶ |
|
Защіпля́ти, ля́ю, єш, сов. в. защепи́ти, плю́, пиш, гл. Прививать, привить. Защіпляти віспу. НВолын. у.
| ◀ защіпка | Словник української мови Борис Грінченко З защіпляти |
защіпнути ▶ |
|
Словник української мови — З
защіпляти
Борис Грінченко
1927
Защіпля́ти, ля́ю, єш, сов. в. защепи́ти, плю́, пиш, гл. Прививать, привить. Защіпляти віспу. НВолын. у.