Словник української мови (1927)/защіпати
| ◀ защищати | Словник української мови З защіпати |
защіпка ▶ |
|
Защіпа́ти, па́ю, єш, сов. в. защіпну́ти, ну́, не́ш, гл. Защепать, защепнуть, брать, взять на крючок. Защіпни, кажу, двері, та не пускай. Кв. Драм. 260. Защепнеш же двері на защіпку, як я піду. Харьк. г.