Словник української мови (1927)/защипувати

by Борис Грінченко

◀ защепити

Словник української мови Борис Грінченко З защипувати

защита ▶

Київ: Горно, 1927

Защи́пувати, пую, єш, сов. в. защипну́ти, ну́, не́ш, гл. Залеплять, залепить (пирог, вареник). Варила дружечка пиріжки, защипувала їх в три ріжки. О. 1862. IV. 35.