Словник української мови (1927)/защавити
◀ зашушукати | Словник української мови З защавити |
защадити ▶ |
|
Заща́вити, влю, виш, гл. Ударить. Защавив його по пиці, що ну-ну! Екатериносл. г.
◀ зашушукати | Словник української мови Борис Грінченко З защавити |
защадити ▶ |
|
Словник української мови — З
защавити
Борис Грінченко
1927
Заща́вити, влю, виш, гл. Ударить. Защавив його по пиці, що ну-ну! Екатериносл. г.