Словник української мови (1927)/зашуміти
◀ зашулити | Словник української мови З зашуміти |
зашумотіти ▶ |
|
Зашумі́ти, млю́, ми́ш, гл. Зашуметь. А в городі та у Львові зашуміли верби. Макс. 80.
◀ зашулити | Словник української мови Борис Грінченко З зашуміти |
зашумотіти ▶ |
|
Словник української мови — З
зашуміти
Борис Грінченко
1927
Зашумі́ти, млю́, ми́ш, гл. Зашуметь. А в городі та у Львові зашуміли верби. Макс. 80.