Словник української мови (1927)/зашкодити
| ◀ зашкоджувати | Словник української мови З зашкодити |
зашкруміти ▶ |
|
Зашко́джувати, джую, єш, сов. в. зашко́дити, джу, диш, гл. Вредить, повредить; помешать. Слабому животові і пиріг зашкодить. Чуб. I. 251. Півкварта горілки зашкодила мені. Левиц. I. 124. Вовк кинеться на того чоловіка, котрий йому зашкодить догнати чорта. Чуб. I. 52. Бог як нам уродить, то буде нам і всім, і злодій не зашкодить. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 95).