Словник української мови (1927)/зашерхати
| ◀ зашеретуватися | Словник української мови З зашерхати |
зашивати ▶ |
|
Зашерха́ти, ха́ю, єш, сов. в. заше́рхнути, хну, неш, гл. Подергиваться, подернуться, покрыться тонким слоем чего-либо, — напр., льда. Уже вранці, то й водиця у кориті, де напувають товар, зашерхає. Греб. 403. Прийшов Петрусь, і сльози, шо ще не зашерхли, зараз і висохли. Г. Барв. 501. Се він говорит, аби горло не зашерхало. Г. Барв. 316.