Словник української мови (1927)/зашеретувати

by Борис Грінченко

◀ зашерет

Словник української мови Борис Грінченко З зашеретувати

зашеретуватися ▶

Київ: Горно, 1927

Зашеретува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) О зернах: размолоть на крупу. 2) О льде: затереть. Сього року під Вознесенським льодом зашеретувало.