Словник української мови (1927)/зашепотати
| ◀ зашепнути | Словник української мови З зашепотати |
зашепотіти ▶ |
|
Зашепота́ти и зашепоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Зашептать. Зашепотіли люде. Г. Барв. 542.
| ◀ зашепнути | Словник української мови Борис Грінченко З зашепотати |
зашепотіти ▶ |
|
Словник української мови — З
зашепотати
Борис Грінченко
1927
Зашепота́ти и зашепоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Зашептать. Зашепотіли люде. Г. Барв. 542.