Словник української мови (1927)/зашастувати
| ◀ зашарудіти | Словник української мови З зашастувати |
зашатирити ▶ |
|
Зашастува́ти, ту́ю, єш, гл. На дворі тихо все було… ніщо нігде не зашастує, осика листом не жартує. Греб. 335.
| ◀ зашарудіти | Словник української мови Борис Грінченко З зашастувати |
зашатирити ▶ |
|
Словник української мови — З
зашастувати
Борис Грінченко
1927
Зашастува́ти, ту́ю, єш, гл. На дворі тихо все було… ніщо нігде не зашастує, осика листом не жартує. Греб. 335.