Словник української мови (1927)/зашарпати

by Борис Грінченко

◀ зашаритися

Словник української мови Борис Грінченко З зашарпати

зашарудіти ▶

Київ: Горно, 1927

Заша́рпати, паю, єш, гл. 1) Приняться рвать, терзать, *задергать. *Зашарпав кобилку віжками. Тобіл. «Март. Бор.». *2) Сбить с толку дергая. Засмикали, зашарпали мене, і я сам не знаю, як опинився в шинку. Липов. у., с. Ситківці. Ефр.