Словник української мови (1927)/зачучверіти
| ◀ зачухрати | Словник української мови З зачучверіти |
зачхати ▶ |
|
Зачу́чверіти, рію, єш, гл. Зачахнуть, закоряветь. *Геть чисто зачучверіла дитина. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.
| ◀ зачухрати | Словник української мови Борис Грінченко З зачучверіти |
зачхати ▶ |
|
Словник української мови — З
зачучверіти
Борис Грінченко
1927
Зачу́чверіти, рію, єш, гл. Зачахнуть, закоряветь. *Геть чисто зачучверіла дитина. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.