Словник української мови (1927)/зачуханий
| ◀ зачути | Словник української мови З зачуханий |
зачухатися ▶ |
|
Зачу́ханий, а, е. Беспризорный, оставленный без попечения. Як би прибрати, то й дитина була б гарна, а то нема рідної матері, то й ходить зачухане. Змиев. у.