Словник української мови (1927)/зачумлений
| ◀ зачуміти | Словник української мови З зачумлений |
зачумузаний ▶ |
|
Зачу́млений, а, е. 1) Зараженный чумой. 2) Одуревший. Чіпка стояв як зачумлений. Мир. ХРВ. 236.
| ◀ зачуміти | Словник української мови Борис Грінченко З зачумлений |
зачумузаний ▶ |
|
Словник української мови — З
зачумлений
Борис Грінченко
1927
Зачу́млений, а, е. 1) Зараженный чумой. 2) Одуревший. Чіпка стояв як зачумлений. Мир. ХРВ. 236.