Словник української мови (1927)/зачеркати
| ◀ зачерк | Словник української мови З зачеркати |
зачеркнути ▶ |
|
*Зачерка́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Обрисовывать, очерчивать, отмечать. Бондар має розміряч, що розміряти на вторах, а тоді зачеркати, по-доки дно обрізувати. Крим. 2) Начать чертыхаться, зачертыхаться. Так зачеркали, що хоч вуха затикай. Умань. Ефр.