Словник української мови (1927)/зачеп
◀ заченцювати | Словник української мови З зачеп |
зачепа ▶ |
|
За́чеп, пу, м. 1) Затрагивание. *2) Заигрывание. Сл. Нік. Заманеться йому… пожартувати з жінкою. Сумно (жінка) дивиться на його зачепи. Мир. ХРВ. 251.