Словник української мови (1927)/зачатувати
| ◀ зачаток | Словник української мови З зачатувати |
зачахти ▶ |
|
Зачатува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Начать сторожить, начать караулить. 2) — що. Поставить где-либо, при чем-либо караулы. Нехай густо зачатують битую дорогу, щоб ніхто не зміг чинити князеві тревогу. К. Досв. 234.