Словник української мови (1927)/зацькувати
| ◀ зацькований | Словник української мови З зацькувати |
зацюкати ▶ |
|
Зацькува́ти, кую́, є́ш, гл. — кого́. Затравить кого, натравить на кого (собак). Оце колись зацькували були його поповичі собаками, — як же курнув од них, дак ні одна собака і не догнала. О. 1862. II. 25.