Словник української мови (1927)/зацвісти

by Борис Грінченко

◀ зацвірчати

Словник української мови Борис Грінченко З зацвісти

зацвітати ▶

Київ: Горно, 1927

Зацвіта́ти, та́ю, єш, сов. в. зацвісти́, ту́, те́ш, гл. 1) Зацветать, зацвесть. Зацвіла калинонька в лузі. Чуб. V. 63. 2) Плесневеть, заплесневеть. Цвіллю зацвіла. Шевч. 668.