Словник української мови (1927)/зацвіріньчати
| ◀ зацвірінькати | Словник української мови З зацвіріньчати |
зацвірчати ▶ |
|
Зацвіріньча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Зацвірі́нькати. Употребляется также, когда речь о детском говоре: Христос воскрес! — зацвіріньчала дітвора. Сим. 206.