Словник української мови (1927)/захрущати
| ◀ захрупостіти | Словник української мови З захрущати |
захрюкати ▶ |
|
Захруща́ти, щу, щиш, гл. = Захрупості́ти. Зомліє, було, нога, захрущить кістка. Левиц. I. 7. Як заломить свої руки, аж пальці захрущали. Мир. ХРВ. 317. *Щось отут під ногою захрущало, — чи не роздушив я чого. Крим.