Словник української мови (1927)/захрумтіти
| ◀ захрумкати | Словник української мови З захрумтіти |
захрупати ▶ |
|
Захрумті́ти, мчу́, мти́ш, гл. Захрустеть. Він йому так одважив києм по плечах, що аж кістки захрумтіли. К. ЧР. 276.
| ◀ захрумкати | Словник української мови Борис Грінченко З захрумтіти |
захрупати ▶ |
|
Словник української мови — З
захрумтіти
Борис Грінченко
1927
Захрумті́ти, мчу́, мти́ш, гл. Захрустеть. Він йому так одважив києм по плечах, що аж кістки захрумтіли. К. ЧР. 276.