Словник української мови (1927)/захрестити

Захрести́ти, хрещу́, стиш, гл. Перекрестить. МВ. (К. С. 1902. X. 154). Мнж. 129. Чоловік побіг поперед його та скрізь хрести понаписував, аж по усьому світові. От чорт де не поткнеться, — усе захрещене. Мнж. 128.