Словник української мови (1927)/захоронити

by Борис Грінченко

◀ захоронний

Словник української мови Борис Грінченко З захоронити

захороняти ▶

Київ: Горно, 1927

Захороня́ти, ня́ю, єш, сов. в. захорони́ти, ню, ниш, гл. 1) = Похова́ти. Викопайте діл глибокий, схороніть мене. Викопали и захоронили. Чуб. V. 1054. Рудч. 160. 2) Защищать, защитить. *3) Прятать, спрятать, упрятать, убрать. Я ключі далеко захороню. Крим.