Словник української мови (1927)/заходитися
◀ заходити | Словник української мови З заходитися |
заходистий ▶ |
|
Захо́дитися, джуся, дишся, сов. в. зайти́ся, йду́ся, де́шся, гл. 1) Заливаться, залиться плачем, смехом (преимущественно о детях). Мил. 33. Чи ти глуха? Аж заходиться дитина, кричучи, а вона не чує! — Як зайшлось дитя, дак насилу одхлинуло. — Треба швидче до господи: дитина зайшлась. Г. Барв. 361. То засмієсь, аж зайдеться, то знов заголосить. Федьк. 2) Начинаться, начаться. Од чого-то воно зайшлось, що ти його везла? Рудч. Ск. I. 182.