Словник української мови (1927)/заховатися
| ◀ заховати | Словник української мови З заховатися |
заховстати ▶ |
|
Захо́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. захова́тися, ва́юся, єшся, гл. 1) Прятаться, спрятаться, запрятаться, скрываться, скрыться. А-а, коточок, заховався в куточок. Макс. 1849. 105. В новую комору заховаюся, золотими замками замикаюся. Чуб. III. 129. Старий заховавсь в степу на могилі, щоб ніхто не бачив. Шевч. 6. 2) Укрыться. Нема ні тьми, ні схованки такої, щоб заховавсь ледачий з своїм ділом. К. Іов. 76. *Серед степу нігде й від дощу заховатись. Сквир. у. Г. Йов. 3) Сохраняться, сохраниться, удержаться. *Захо́вуватися су́проти чо́го (ко́го). Держать себя, вести себя по отношению к чему (кому).